відкидання

Відкида́ння, -ня

с. Отбрасываніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкидання — відкида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкидання — -я, с. Дія за знач. відкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкидання — ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти 1–5, 7–9. Для сільських парубків існує специфічна хода перевальцем, молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  4. відкидання — ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти. Для них [сільських парубків] існує специфічна хода перевальцем.., молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах