відкидання
ВІДКИДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відкида́ти 1–5, 7–9.
Для сільських парубків існує специфічна хода перевальцем, молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (з мемуарної літ.);
Дадаїзм – доведення мистецтва до абсурду, до повного відкидання всяких принципів у змісті і формі, до “нічого” (В. Еллан-Блакитний);
В. Винниченко не обмежувався одкиданням віджилого – його, здається, ніколи не покидав потяг до універсальних, масштабних питань (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкидання — відкида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відкидання — -я, с. Дія за знач. відкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкидання — ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти. Для них [сільських парубків] існує специфічна хода перевальцем.., молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах
- відкидання — Відкида́ння, -ня с. Отбрасываніе. Словник української мови Грінченка