відколоти
ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відколоти — відколо́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відколоти — див. відколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відколоти — ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати. Словник української мови у 20 томах
- відколоти — відколо́ти / відко́лювати но́мер. Робити щось незвичайне, неприємне, несподіване і т. ін. для кого-небудь. Пропустив Володько урок у школі. — А якщо й надалі забагнеться тобі відколоти такий номер, тоді — що? — сварився батько (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- відколоти — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О. Словник синонімів української мови
- відколоти — Відколоти см. відколювати. Словник української мови Грінченка