1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відколоти

відколо́ти

див. відколювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколоти — відколо́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відколоти — ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відколоти — відколо́ти / відко́лювати но́мер. Робити щось незвичайне, неприємне, несподіване і т. ін. для кого-небудь. Пропустив Володько урок у школі. — А якщо й надалі забагнеться тобі відколоти такий номер, тоді — що? — сварився батько (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  4. відколоти — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О. Словник синонімів української мови
  5. відколоти — ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати. Словник української мови в 11 томах
  6. відколоти — Відколоти см. відколювати. Словник української мови Грінченка