1. Словник української мови в 11 томах

відкотник

ВІДКО́ТНИК, а, ч. Те саме, що відка́тник.

Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся. Тільки на естакаді працювали відкатники (Гур., Наша молодість, 1949, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкотник — відко́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відкотник — -а, ч. Те саме, що відкатник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкотник — ВІДКО́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Андрій чимдуж поспішив до шахти. На щастя, з робітників ніхто йому не зустрівся .. На естакаді працювали відкотники (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах