відкріпити

ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкріпити — відкріпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкріпити — див. відкріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкріпити — ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відкріпити — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Словник синонімів української мови