відкріпити

відкріпи́ти

див. відкріплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкріпити — відкріпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкріпити — ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відкріпити — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Словник синонімів української мови
  4. відкріпити — ВІДКРІПИ́ТИ див. відкрі́плювати. Словник української мови в 11 томах