1. Словник української мови в 11 томах

відлетілий

ВІДЛЕТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відлеті́ти.

Тим часом Грицько-боярин стежив за від’їжджаючим Зарембою, наче лис за відлетілою качкою (Оп., Іду.., 1958, 605).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлетілий — відлеті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлетілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відлетіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлетілий — ВІДЛЕТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відлеті́ти. Тим часом Грицько-боярин стежив за від'їжджаючим Зарембою, наче лис за відлетілою качкою (Юліан Опільський); До старечого серця немов тихо діткнулось далеким подувом давно відлетіле власне дитинство (Н. Словник української мови у 20 томах