відлуплюватися

ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо).

Стіна відлупилася.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлуплюватися — відлу́плюватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відлуплюватися — -юється і діал. відлупатися, -ається, недок., відлупитися, -упиться; мн. відлупляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлуплюватися — ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, у́питься; мн. відлу́пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися, відпадати частинами (про кору, фарбу і т. ін.). Видно, як відлупився мур... Словник української мови у 20 томах
  4. відлуплюватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови