1. Словник української мови в 11 томах

відмахувати

ВІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки недок., неперех. Махати комусь у відповідь.

Дівчата махають їм руками, кидають квіти, хлопці на танках відмахують їм весело (Вільде, На порозі, 1955, 174).

2. тільки недок., перех. Махаючи рукою, головою і т. ін., відганяти що-небудь.

Відмахувати мухи.

3. перех., розм. Проходити, пробігати значну віддаль.

Добрий кінь без попасу відмахував версту за верстою (Кач., Вибр., 1953, 43);

До Бабинець [Дем’ян] під’їхав якоюсь хурою, а останні кілометри одмахав на своїх (Смолич, Реве та стогне.., 1960. 176);

*Образно. Не одну версту відмахало воно [сонце] по небові (Коцюб., І, 1955, 458).

4. тільки док., перех., розм. Швидко виконати певну роботу.

Треба мерщій лібретто писати.. І він його за тиждень одмахав (Мирний, III, 1954, 202);

// Швидко й грубо відрізати частину від цілого.

5. тільки док., неперех. Перестати, закінчити махати.

Василь Боженко, відмахавши кулаками, взявся куйовдити свою бороду, — така була звичка в нього (Смолич, Мир.., 1958, 46).

Відмаха́ти ру́ки — втомити руки, довго махаючи ними.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмахувати — відма́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмахувати — -ую, -уєш, недок., відмахати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех. Махати комусь у відповідь. 2》 тільки недок., перех. Махаючи рукою, головою і т. ін., відганяти що-небудь. 3》 перех., розм. Проходити, пробігати значну віддаль. 4》 тільки док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмахувати — ВІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок. Махати комусь у відповідь. Дівчата махають їм руками, кидають квіти, хлопці на танках відмахують їм весело (Ірина Вільде). 2. тільки недок., чим і без дод. Словник української мови у 20 томах
  4. відмахувати — ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. відмахувати — Відмахувати, -хую, -єш сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть. Словник української мови Грінченка