відмахувати

ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкати розм. Не моє просо, не мої горобці, — не буду відганяти (прислів'я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під'їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна — каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмахувати — відма́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмахувати — -ую, -уєш, недок., відмахати, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., неперех. Махати комусь у відповідь. 2》 тільки недок., перех. Махаючи рукою, головою і т. ін., відганяти що-небудь. 3》 перех., розм. Проходити, пробігати значну віддаль. 4》 тільки док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмахувати — ВІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок. Махати комусь у відповідь. Дівчата махають їм руками, кидають квіти, хлопці на танках відмахують їм весело (Ірина Вільде). 2. тільки недок., чим і без дод. Словник української мови у 20 томах
  4. відмахувати — ВІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Махати комусь у відповідь. Дівчата махають їм руками, кидають квіти, хлопці на танках відмахують їм весело (Вільде, На порозі, 1955, 174). 2. тільки недок., перех. Словник української мови в 11 томах
  5. відмахувати — Відмахувати, -хую, -єш сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть. Словник української мови Грінченка