відплата

Значення в інших словниках

1. відплата — (відповідь за заподіяне) розрахунок, підсип, помста, розм. порахунок, заст. мста, (за поразку) реванш. Словник синонімів Полюги
2. відплата — відпла́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. відплата — Віддяка, п. здача, сил. помста, відомста; (за помилку) розплата, кара. Словник синонімів Караванського
4. відплата — -и, ж. Дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло; помста. || Сумний наслідок якихось нерозважливих вчинків тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відплата — ВІДПЛА́ТА, и, ж. Дія, вчинок і т. ін., якими відплачують кому-небудь за щось. Натомість не дати послуху донощикам – все одно, що показати себе великодушним для гетьмана і приневолити його до шляхетної відплати (Б. Лепкий); // Дія, вчинок і т. ін. Словник української мови у 20 томах
6. відплата — Буде пам'ятати до нових віників. Так побив, що буде довго памятати. Буде пам'ятати по чому локоть кваші. Так побив, що буде довго памятати. За моє жито, ще мене й бито. За моє добро — невдяка. Котюзі по заслузі. Він заслужив собі на ту кару. Приповідки або українсько-народня філософія
7. відплата — див. винагорода; кара; подяка; помста Словник синонімів Вусика
8. відплата — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
9. відплата — Відплата, -ти ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе. Словник української мови Грінченка