1. Словник української мови в 11 томах

відправитися

ВІДПРА́ВИТИСЯ див. відправля́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправитися — відпра́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відправитися — див. відправлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відправитися — ВІДПРА́ВИТИСЯ див. відправля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відправитися — відпра́витися на той світ. Померти, загинути. Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети); Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. відправитися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. відправитися — Відправлятися, -ляюся, -єшся сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться. Рудч. Ск. І. 100. Словник української мови Грінченка