відправка
ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1.
Через тиждень буду в Софії і тоді відправка листів буде від мене залежати (Л. Укр., V, 1956, 153);
Відправка політв’язнів до концтабору Берези Нартузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відправка — відпра́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- відправка — -и, ж., розм. Те саме, що відправлення 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відправка — ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1 і відправля́ння 1. Через тиждень буду в Софії, і тоді відправка листів буде від мене залежати (Леся Українка); Відправка політв'язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (С. Словник української мови у 20 томах