відправка

Значення в інших словниках

1. відправка — відпра́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. відправка — ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1 і відправля́ння 1. Через тиждень буду в Софії, і тоді відправка листів буде від мене залежати (Леся Українка); Відправка політв'язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (С. Словник української мови у 20 томах
3. відправка — ВІДПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відпра́влення 1. Через тиждень буду в Софії і тоді відправка листів буде від мене залежати (Л. Укр., V, 1956, 153); Відправка політв’язнів до концтабору Берези Нартузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101). Словник української мови в 11 томах