1. Словник української мови в 11 томах

відпрошувати

ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрошувати — відпро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрошувати — див. відпрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрошувати — ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відпрошувати — Відпрошувати, -шую, -єш сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60. Словник української мови Грінченка