відпрошувати
ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпрошувати — відпро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпрошувати — див. відпрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпрошувати — ВІДПРО́ШУВАТИ див. відпро́хувати. Словник української мови в 11 томах
- відпрошувати — Відпрошувати, -шую, -єш сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60. Словник української мови Грінченка