відпускний

ВІДПУСКНИ́Й, а, е.

1. Стос. до відпуску.

Політика щодо закупочних цін на сільськогосподарську продукцію і відпускних цін на засоби виробництва для села повинна враховувати інтереси розширеного відтворення як у промисловості, так і в сільському господарстві і створення необхідних нагромаджень у колгоспах (Програма КПРС, 1961, 71);

— А в моїх руках тільки твоя приватна телеграма й мої відпускні документи (Ле, Міжгір’я, 1953, II, 11);

Відпускна крихкість сталі.

2. у знач. ім. відпускна́, но́ї, ж. За кріпацтва — документ про відпущення на волю.

25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 29).