відпускний

ВІДПУСКНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до відпуску.

Оптові (відпускні) ціни застосовують при розрахунках між підприємствами та організаціями-товаровиробниками і споживачами (покупцями) продукції і товарів (з навч. літ.);

– А в моїх руках тільки твоя приватна телеграма й мої відпускні документи (Іван Ле);

Показано, що швидке нагрівання, витримка та подальше швидке охолодження практично усувають відпускну крихкість сталі (з наук. літ.).

2. у знач. ім. відпускні́, ни́х, мн., розм. Те саме, що відпустко́вий 2.

Перше багато-багато було думок, голова чманіла: повернуся з відпустки, куплю букет троянд, найдорожчих, резерв у мене лишався, дещо з відпускних відклав (В. Дрозд).

3. у знач. ім. відпускна́, но́ї, ж., іст. За кріпацтва – документ про відпущення на волю.

25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник);

Плещеєва вдалося вмовити, і він дав дев'ятнадцятилітньому хлопцеві відпускну (М. Слабошпицький).