відрапортувати
ВІДРАПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Зробити донесення про що-небудь за певними правилами військової служби; доповісти, рапортуючи.
Лейтенант, приклавши руку до козирка, підійшов, чітко відбиваючи крок, до полковника і дзвінко відрапортував (Собко, Запорука.., 1952, 30);
— Товаришу командир! — одрапортував Моргунові Дементій. — Операція пройшла щасливо (Воскр., Весна… 1939, 63);
// розм. Доповісти кому-небудь про щось; повідомити когось про що-небудь.
— Панич виїхали кудись, — одрапортувала мені Лукерка (Л. Янов., І, 1959, 442);
Привітався [юнак].. і відрапортував Саїдові: — Чотириста шістдесят п’ять студентів і робітфаквців прибули на ліквідацію прориву (Ле, Міжгір’я, 1953, 396).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрапортувати — відрапортува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відрапортувати — -ую, -уєш, док., відрапортовувати, -ую, -уєш, недок. Зробити донесення про що-небудь за певними правилами військової служби; доповісти, рапортуючи. || розм. Доповісти кому-небудь про щось; повідомити когось про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрапортувати — ВІДРАПОРТУВА́ТИ див. відрапорто́вувати. Словник української мови у 20 томах
- відрапортувати — ЗВІТУВА́ТИ перед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ перед ким, розм.; РАПОРТУВА́ТИ кому (про успіхи, досягнення). — Док. Словник синонімів української мови