відрікатися

ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся. док., від кого-чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось.

[Наталка:] І коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду (Котл., II, 1953, 40);

Тобою я навчу їх [борців] відрікатися Життя і світа для високих дум (Фр., XI, 1952, 280);

Розкажу Вам, як Хапко солоду відрікся… (Вовчок, VI, 1956, 273);

— Дурна я, дурна, відреклась від свого щастя (Цюпа, Назустріч.., 1958, 352);

// Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо.

29 липня перемогу здобув народ [французький]. Карл Х відрікся від престолу і втік до Англії (Нова іст., 1956, 102);

Старий.. потому-таки відрікся попівства (Кобр., Вибр., 1954, 12);

// Поривати родинні чи інші зв’язки з ким-небудь, оголосивши близького чужим.

[Прочанин:] Були такі, що й роду відреклися (Л. Укр., III, 1952, 139);

// Відмовлятися від своїх попередніх поглядів, вчинків, світогляду, віри і т. ін.

Люди, що відрікаються від своєї Батьківщини, відрікаються тим самим і від свого сумління (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 9);

Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (Стор., І, 1957, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відрікатися — відріка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
відрікатися — ВІДРІКАТИСЯ – ЗРІКАТИСЯ – ЗАРІКАТИСЯ Відрікатися, відректися, -ечуся, -ечешся (від кого-чого, кого, чого). – Тяжко їй було відрікатись від свого щастя... (Г.Квітка-Основ’яненко); Я відрікаюся всього (І.Франко). Зрікатися, зректися (кого, чого, що робити). Літературне слововживання
відрікатися — -аюся, -аєшся, недок., відректися, -ечуся, -ечешся. док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
відрікатися — Вирікатися, виректися, повирікатися, зрікатися, зректися, позрікатися, відмовлятися, відмовитися, подівмовлятися, відпекуватися, відпекатися, відпектися, повідпекуватися, сахатися, сахнутися, відсахуватися, відсахнутися, повідсахуватися, цуратися, відцуратися, зіцуратися, поцуратися, уцуратися Словник чужослів Павло Штепа
відрікатися — ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось; зрікатися (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
відрікатися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
відрікатися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
відрікатися — Відріка́тися, -ка́юся, -ка́єшся; відректи́ся, -речу́ся, -че́шся; відрі́кся, -рекла́ся, -рекли́ся; відрі́кшись від кого, від чого й рідше кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)