відрікатися
ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док., від кого – чого і кого, чого.
Відмовлятися від кого-, чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось; зрікатися (у 1 знач.).
[Наталка:] І коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду (І. Котляревський);
Тобою я навчу їх [борців] відрікатися Життя і світа [світу] для високих дум (І. Франко);
І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Розкажу Вам, як Хапко солоду відрікся... (Марко Вовчок);
– Дурна я, дурна, відреклась від свого щастя (І. Цюпа);
// Відмовлятися від своїх задумів, намірів, планів і т. ін.
Він не раз думав, що найрозумніше було б відректися своїх намірів щодо Ядзі (Н. Кобринська);
// Відмовлятися від своїх прав на щось.
Старий .. потому таки відрікся попівства (Н. Кобринська);
29 липня перемогу здобув французький народ. Карл Х відрікся від престолу і втік до Англії (з навч. літ.);
// Поривати родинні чи інші зв'язки з ким-небудь, оголосивши близького чужим.
[Прочанин:] Були такі, що й роду відреклися (Леся Українка);
// Відмовлятися від своїх поглядів, вчинків, світогляду, віри і т. ін.
Люди, що відрікаються від своєї Батьківщини, відрікаються тим самим і від свого сумління (Я. Галан);
Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою (О. Стороженко).
Значення в інших словниках
- відрікатися — відріка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відрікатися — ВІДРІКАТИСЯ – ЗРІКАТИСЯ – ЗАРІКАТИСЯ Відрікатися, відректися, -ечуся, -ечешся (від кого-чого, кого, чого). – Тяжко їй було відрікатись від свого щастя... (Г.Квітка-Основ’яненко); Я відрікаюся всього (І.Франко). Зрікатися, зректися (кого, чого, що робити). Літературне слововживання
- відрікатися — -аюся, -аєшся, недок., відректися, -ечуся, -ечешся. док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрікатися — Вирікатися, виректися, повирікатися, зрікатися, зректися, позрікатися, відмовлятися, відмовитися, подівмовлятися, відпекуватися, відпекатися, відпектися, повідпекуватися, сахатися, сахнутися, відсахуватися, відсахнутися, повідсахуватися, цуратися, відцуратися, зіцуратися, поцуратися, уцуратися Словник чужослів Павло Штепа
- відрікатися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
- відрікатися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- відрікатися — Відріка́тися, -ка́юся, -ка́єшся; відректи́ся, -речу́ся, -че́шся; відрі́кся, -рекла́ся, -рекли́ся; відрі́кшись від кого, від чого й рідше кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відрікатися — ВІДРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся. док., від кого-чого і кого, чого. Відмовлятися від кого-, чого-небудь: свідомо позбавляти себе чогось. Словник української мови в 11 томах