відсапувати
ВІДСА́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДСАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря тощо.
— Самі мов неживі попадали на ті оберемки та й відсапуємо так, що аж язики повивішували (Фр., І, 1955, 373);
Втомлена Катерина прихиляється своєю торбою до берези, захекано відсапує (Стельмах, Хліб.., 1959, 303);
Ломачевський впав на холодний камінь і не міг одсапнути (Н.-Лев., III, 1956, 128);
— Хо! — тяжко відсапнув він (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 73).
ВІДСА́ПУВАТИ², ую, уєш, недок., ВІДСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.
1. Сапанням відробляти борг.
Дайте на подать п’ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю (Сл. Гр.).
2. тільки док. Закінчити сапати.
Я вже своє відсапав.
Значення в інших словниках
- відсапувати — відса́пувати 1 дієслово недоконаного виду віддихувати; переводити подих розм. відса́пувати 2 дієслово недоконаного виду відробляти борг; закінчувати сапати Орфографічний словник української мови
- відсапувати — I -ую, -уєш, недок., відсапнути, -ну, -неш, док., розм. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря тощо. II -ую, -уєш, недок., відсапати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсапувати — ВІДСА́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДСАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря. Словник української мови у 20 томах
- відсапувати — див. відпочивати Словник синонімів Вусика
- відсапувати — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- відсапувати — I. Відсапувати, -пую, -єш сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю. --------------- II. Відсапувати, -пую, -єш сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Словник української мови Грінченка