відсапувати

ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм. (важко, з уривчастими гортанними звуками); ХУ́КАТИ (з метою зігріти, охолодити, притишити); ВІДСА́ПУВАТИ, ВІДСА́ПУВАТИСЯ, ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ (важко, після великого фізичного чи нервового напруження). — Док.: дихну́ти, віддихну́ти, відди́хати, звести́ дух, відітхну́ти, тхну́ти, хапну́ти пові́тря (ухопи́ти пові́тря), са́пнути, хли́пнути, ха́кнути, хе́кнути, ху́кнути, відсапну́ти, відса́патися, відсапну́тися. Важко дихав (Марусяк), розкривши рота (Г. Хоткевич); Постояв (Сава) хвильку, віддихаючи сильніше з раптового зворушення (О. Кобилянська); Тося стояла між Данилом і Харитоном — шепотіла і важко віддихувала (Ю. Смолич); Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий, замлілий (Марко Вовчок); Здавалося їй, що тільки вона тхне на свого чоловіка, то.. змиє.. смуток із його серця (Ганна Барвінок); Йому.. дедалі важче дихати, і він хапає повітря, ніби позіхає (О. Гончар); Дорош чув, як тяжко, з хрипінням, сапають бійці (Григорій Тютюнник); Всі його питають, що з ним, чого так утікає, а він тілько хлипає, баньки витріщив (І. Франко); — Чого так хакаєш? — Захакався б і ти, якби стирив на гору такого мішка -(Словник Б. Грінченка); Він біжить на повну силу, голосно хекаючи (І. Багмут); Він довго хукав на шибку й продирав пальцем паморозь (Б. Харчук); Павло повз, важко відсапуючи (В. Кучер); Від воріт до гридниці квапився тисяцький Дем'ян, відсапуючись (А. Хижняк); Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, — тільки почервонів та знай оддимався (Панас Мирний); Пихкаючи і віддуваючись, він борсався в воді (С. Добровольський).

ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні — хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); (Варка:) Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п'ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсапувати — відса́пувати 1 дієслово недоконаного виду віддихувати; переводити подих розм. відса́пувати 2 дієслово недоконаного виду відробляти борг; закінчувати сапати Орфографічний словник української мови
  2. відсапувати — I -ую, -уєш, недок., відсапнути, -ну, -неш, док., розм. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря тощо. II -ую, -уєш, недок., відсапати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсапувати — ВІДСА́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДСАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря. Словник української мови у 20 томах
  4. відсапувати — див. відпочивати Словник синонімів Вусика
  5. відсапувати — ВІДСА́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДСАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Віддихувати, переводити подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихати від недостачі повітря тощо. Словник української мови в 11 томах
  6. відсапувати — I. Відсапувати, -пую, -єш сов. в. відсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю. --------------- II. Відсапувати, -пую, -єш сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Словник української мови Грінченка