відсердитися
ВІДСЕРДИТИ́СЯ, джуся, дишся, док. Перестати сердитися.
Ні, він не відсердився, а прийшов з хитрощами до пана (Кв.-Осн., II, 1956, 164);
А як інколи розсерджуся, мовчу цілу днину, то він так і впадає, треться коло мене, мов коло матері. Я й одсерджусь (Барв., Опов.., 1902, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсердитися — відсе́рдитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсердитися — -джуся, -дишся, док. Перестати сердитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсердитися — ВІДСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Перестати сердитися. Скаль, скаль, вражий сину, Поки знайду хворостину, Хворостину знайшла Та й відсердилася, Я на свого миленького змилосердилася (з народної пісні); Ні, він не відсердився... Словник української мови у 20 томах
- відсердитися — див. заспокоїтися Словник синонімів Вусика
- відсердитися — ПЕРЕСЕ́РДИТИСЯ (перестати сердитися), ПЕРЕГНІ́ВАТИСЯ, ВІДСЕ́РДИТИСЯ. Старицький, здається, розсердився на мене; ну та пересердиться (Леся Українка); — Ти ще гніваєшся? — Вдовиченко примирливо покліпує віями.. — Та ні, перегнівався (М. Словник синонімів української мови
- відсердитися — Відсердитися, -джуся, -дишся гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Словник української мови Грінченка