1. Словник української мови в 11 томах

відсиджувати

ВІДСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСИ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо.

2. перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи.

Катерина мовчки відсиджувала робочі години (Збан., Переджнив’я, 1955, 225);

Всю зиму відсидів [Оксень] у хаті, нудився (Цюпа, Назустріч.., 1958, 71);

Жак-Анрі відсидів належний час в санізоляторі (Ю. Янов., II, 1954, 61).

3. перех. і неперех. Відбувати в місцях ув’язнення строк покарання.

Панталаха.. відсиджував.. по вісім літ за крадежі [крадіжки] (Фр., II, 1950, 239);

В революцію виявилося, що Єгор Васильович — пітерський робітник — одсидів чимало років у далекому Сибіру (Ю. Янов., II, 1954, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсиджувати — відси́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсиджувати — -ую, -уєш, недок., відсидіти, -джу, -диш, док. 1》 тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо. 2》 перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи. 3》 перех. і неперех. Відбувати в місцях ув'язнення строк покарання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсиджувати — ВІДСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. тільки док., що. Довгим, незручним сидінням в одному положенні викликати оніміння якоїсь частини тіла. Знаєте, як терпне нога, коли її відсидіти? (Л. Дереш). 2. що і без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  4. відсиджувати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  5. відсиджувати — ВІДБУВА́ТИ (нести покарання в місцях ув'язнення тощо), ВІДСИ́ДЖУВАТИ. — Док.: відбу́ти, відси́діти. Не раз сидів (Курбацький) у тюрмі, відбуваючи.. покарання за свої злочини (О. Довженко); Понталаха.. відсиджував.. по вісім літ за крадежі (І. Франко). Словник синонімів української мови