відстрашувати

ВІДСТРА́ШУВАТИ і рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш і рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти.

Заробок спав менший, а натомість ошуканство, майже в живі очі, змагалося і відстрашувало покупців (Фр., III, 1950, 55);

Цілими ночами довкола сіл горіли вогнища, щоб відстрашувати від жител небажаних і грізних гостей [вовків] (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 405);

Винищувати окремі види [шкідливих птахів] спеціалісти рекомендують тільки в крайньому разі.. Здебільшого вважають за доцільне відстрахувати птахів (Наука.., 8, 1966, 28);

Робусинський думав відстрахати [пустунів], глянув з погордою і гукнув: "Зась, свинота!" (Свидн., Люборацькі, 1955, 203);

Товариші сміялися з нього досхочу, але се не відстрашило його від їди (Мак., Вибр., 1954, 351);

Думка така [одружитися на Зіні] є, а сказати боюся, щоб не відстрашити її від себе (Логв., Давні рани, 1961, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрашувати — відстра́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відстрашувати — Відлякувати, лякати; (птахів) відганяти; док. ще відстрахати. Словник синонімів Караванського
  3. відстрашувати — і рідко відстрахувати, -ую, -уєш, недок., відстрашити, -шу, -шиш і рідко відстрахати, -аю, -аєш, док., перех. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відстрашувати — ВІДСТРА́ШУВАТИ, рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Словник української мови у 20 томах
  5. відстрашувати — ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док. Словник синонімів української мови