відстрашувати

ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкати розм. Не моє просо, не мої горобці, — не буду відганяти (прислів'я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під'їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна — каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрашувати — відстра́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відстрашувати — Відлякувати, лякати; (птахів) відганяти; док. ще відстрахати. Словник синонімів Караванського
  3. відстрашувати — і рідко відстрахувати, -ую, -уєш, недок., відстрашити, -шу, -шиш і рідко відстрахати, -аю, -аєш, док., перех. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відстрашувати — ВІДСТРА́ШУВАТИ, рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Словник української мови у 20 томах
  5. відстрашувати — ВІДСТРА́ШУВАТИ і рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш і рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти. Словник української мови в 11 томах