відстрибнути

ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯ діал. — Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися. Біля сіней Тимко виривається (від Прокопа) і відскакує вбік (Григорій Тютюнник); Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський); Зінько.. встиг ухопитися за коляку, що здоровий чоловік уже піднімав удруге. Вирвав коляку і відстрибнув набік (Б. Грінченко); — Я укусив його. — Потім ви одсахнулися, і він вас ударив ножем (Ю. Яновський); Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрибнути — відстрибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрибнути — див. відстрибувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрибнути — ВІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до відстри́бувати. Зінько .. вирвав коляску і відстрибнув набік (Б. Грінченко); Галченя одстрибнуло, доки я клав хліб на вікно (О. Копиленко); * Образно. Вниз відстрибне кошлате льотне поле, .. Словник української мови у 20 томах
  4. відстрибнути — ВІДСТРИБНУ́ТИ див. відстри́бувати. Словник української мови в 11 томах