1. Словник української мови у 20 томах

відстрибнути

ВІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до відстри́бувати.

Зінько .. вирвав коляску і відстрибнув набік (Б. Грінченко);

Галченя одстрибнуло, доки я клав хліб на вікно (О. Копиленко);

* Образно. Вниз відстрибне кошлате льотне поле, .. І веретенце злого літака Мигтливу товщу сизих хмар проколе (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрибнути — відстрибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрибнути — див. відстрибувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрибнути — ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯ діал. — Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися. Словник синонімів української мови
  4. відстрибнути — ВІДСТРИБНУ́ТИ див. відстри́бувати. Словник української мови в 11 томах