1. Словник української мови в 11 томах

відстрибувати

ВІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Стрибати від кого-, чого-небудь.

Галченя одстрибнуло, доки я клав хліб на вікно (Коп., Як вони.., 1961, 67);

*Образно. Вниз відстрибне кошлате льотне поле,.. 1 веретенце злого літака Мигтливу товщу сизих хмар проколе (Бажан, І, 1946, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрибувати — відстри́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрибувати — -ую, -уєш, недок., відстрибнути, -ну, -неш, док. Стрибати від кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрибувати — ВІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок. Стрибати від кого-, чого-небудь на певну відстань. Костя хапає з столика великий гребінь матері й з усієї сили шпурляє ним у куток. Словник української мови у 20 томах