1. Словник української мови в 11 томах

відстукотіти

ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2.

Друкарка відстукотіла;

// Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь.

Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (Петльов., Хотинці, 1949, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстукотіти — відстукоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстукотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до відстукати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстукотіти — ВІДСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до відсту́кати 2. Друкарка швидко відстукотіла листа; // Стукочучи, проїхати, пройти по чомусь. Відстукотіла підвода; тоді Катранник попрямував до знайомої садиби (В. Барка); Машина відстукотіла через міст по слабо прибитих дошках (В. Петльований). Словник української мови у 20 томах