1. Словник української мови в 11 томах

відступаючий

ВІДСТУПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відступа́ти 2.

З тугою, острахом і надією в очах дивилася вона вслід відступаючій частині… (Коз., Сальвія, 1956, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відступити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відступаючий — ВІДСТУПА́ЮЧИЙ, а, е. Який відступає (у 2 знач.). Скрізь і всюди можна було бачити, як ці відступаючі вермахтівці тягли свою муніцію на візочках, вручну (І. Багряний); З тугою, острахом і надією в очах дивилася вона вслід відступаючій частині... (В. Словник української мови у 20 томах