1. Словник української мови в 11 томах

відступний

ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.;

// у знач. ім. відступне́, но́го, с.

Монополія прокладає собі дорогу всюди і всякими способами, починаючи від "скромної" виплати відступного.. (Ленін, 22, 1950, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступний — відступни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відступний — -а, -е. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін. || у знач. ім. відступне, -ного, с. Грошова сума або майнова цінність, що їх одна особа повинна віддати іншій особі, щоб звільнитися від виконання своїх зобов'язань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відступний — ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́. 1. Який засвідчує відмовлення від вимог, прав і т. ін. Відступний запис Нечая ствердили стражники (з навч. літ.). 2. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. відступний — Відступний, -а, -е Отступной. Словник української мови Грінченка