відступний

ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́.

1. Який засвідчує відмовлення від вимог, прав і т. ін.

Відступний запис Нечая ствердили стражники (з навч. літ.).

2. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.

У багатьох країнах вважається, що в День святого Валентина будь-яка жінка може підійти до того, хто їй припав до серця, і попросити його стати її чоловіком. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за честь і зробити жінці відступний подарунок (з газ.);

// у знач. ім. відступне́, но́го, с.; відступні́, ни́х, мн. Гроші або послуги, вигоди, які пропонуються за відмову від прав, вимог і т. ін.

Правили дорого, і він завзято торгувався. Нарешті погодились на сто п'ятдесят карбованців відступного, плюс видатки на зроблений ремонт, плюс комісіонерові десять відсотків за послуги (В. Підмогильний);

Звичайно, якби була велика залога в Чорній фортеці, турки б і носа не потикали на оболонь. Або платили відступне, щоб ми по них із гаківниць не стріляли (Ю. Логвин);

Пітер мав поступитися своїм правом на бій із Маскаєвим в обмін на відступні в розмірі 2,75 мільйона доларів (з газ.);

Дати відступного.

ВІДСТУ́ПНИЙ, а, е.

Який зрікся своїх релігійних переконань, відмовився від своїх поглядів, ідеалів.

Я гнівався був за гріх користолюбства його, .. та пішов він, відступний, дорогою серця свого (Біблія. Пер. І. Огієнка).