відстібувати
ВІДСТІ́БУВАТИ див. відстіба́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстібувати — відсті́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відстібувати — див. відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстібувати — ВІДСТІ́БУВАТИ див. відстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
- відстібувати — (-ую, -уєш) недок., кому що, крим. Віддавати комусь певну суму грошей, платити за щось Наприклад середня ціна за годину заняття в тренажерному залі — 10 гривень і "відстібувати" їх від свого сімейного бюджету багатьом видається нереальним (День, 8.09.2001). БСРЖ, 409. Словник жарґонної лексики української мови
- відстібувати — ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Словник синонімів української мови