1. Словник жарґонної лексики української мови

відстібувати

(-ую, -уєш) недок., кому що, крим. Віддавати комусь певну суму грошей, платити за щось Наприклад середня ціна за годину заняття в тренажерному залі — 10 гривень і "відстібувати" їх від свого сімейного бюджету багатьом видається нереальним (День, 8.09.2001). БСРЖ, 409.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстібувати — відсті́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстібувати — див. відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстібувати — ВІДСТІ́БУВАТИ див. відстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відстібувати — ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Словник синонімів української мови
  5. відстібувати — ВІДСТІ́БУВАТИ див. відстіба́ти. Словник української мови в 11 томах