1. Словник української мови в 11 томах

відтоптувати

ВІДТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОПТА́ТИ, опчу́, о́пчеш, док., перех.

1. Наступаючи ногою на що-небудь, пошкоджувати.

Наступивши Довбні на ногу, кинулася до самовара. — Дивися — ноги обтопчеш! — скрикнув Довбня (Мирний, III, 1954, 209);

// звичайно док. Довгою ходьбою втомити, пошкодити ноги.

— Коли ви своє одробите, ноги відтопчете, спини не розігнете, — куди тоді вас..? (Ю. Янов., І, 195У, 615).

2. перев. док., рідко. Стоптати, порвати взуття.

— Дівчат стільки.., а піди свататися, так і чоботи відтопчеш (Барв., Опов.., 1902, 312);

Черевички відтопчу (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтоптувати — відто́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтоптувати — див. відтоптати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтоптувати — (черевики) витоптувати, стоптувати, стоптати, постоптувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відтоптувати — ВІДТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОПТА́ТИ, опчу́, о́пчеш, док., що. 1. Наступаючи ногою на що-небудь, пошкоджувати. Андрій закрив ліктем обличчя й все намагався схопитися, але марно. Словник української мови у 20 томах
  5. відтоптувати — Відтоптувати, -тую, -єш сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. см. відтручати. Словник української мови Грінченка