1. Словник української мови в 11 томах

відхаркувати

ВІДХА́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХА́РКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого.

Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Смолич, II, 1958, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхаркувати — відха́ркувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відхаркувати — -ую, -уєш, недок., відхаркати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. 1》 Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого. 2》 перен., розм. Переживати наслідки свого необдуманого, необережного вчинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаркувати — ВІДХА́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХА́РКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. Харкаючи, випльовувати з горла, дихальних шляхів щось зайве. Він пирхає, спльовує щось солоне і відхаркує з легенів пісок (Ю. Смолич); В пітних робах, чорніші землі, .. Словник української мови у 20 томах