відхилятися

ВІДХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДХИЛИ́ТИСЯ, илю́ся, и́лишся, док.

1. Нахилятися в якийсь бік порівняно з попереднім положенням.

Вона не од-хилялась, а ще мов ближче пригорнулась до його (Мирний, IV, 1955, 166);

Стрілка компаса відхиляється від свого звичайного положення (Наука.., 2, 1957, 14);

В тій хвилі відхилилася запона намета (Фр., VI, 1951, 103);

Підполковник і сотник схопилися за зброю, відхилились од вікон (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 62);

// Відчинятися (про двері, кватирку тощо).

В цей момент двері відхиляються (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 81).

2. Переміщатися в якийсь бік від прийнятого або усталеного напряму руху.

Ріки ніколи не течуть по прямій лінії, а завжди відхиляються (Курс заг. геол., 1947, 108);

— Ми не будемо відхилятись од маршруту (Донч., II, 1956, 28);

Соломії здавалось, що вона дуже одхилилась уліворуч (Коцюб.. 1, 1955, 361);

Солом’яна чуприна спадає хлопцеві на лоба, а очі з-під неї зірко примружені весь час вперед, щоб не збитися з курсу, не відхилитись від судна вбік (Гончар, Тронка, 1963, 235);

// Не збігатися, утворювати різницю з чимсь (про час).

Середній час відхиляється від справжнього на різну величину протягом, року (Астр., 1956, 37);

// перен. Перериваючи розпочату тему розмови, переходити до іншої.

3. перен. Припиняти зв’язки з кимсь; відвертатися.

Як почалася ця попівська панщина, селяни почали потроху одхилятись од священиків (Н.-Лев., III, 1956, 175).

4. перен. Своїми діями, вчинками відходити, відступати від постанови, програми тощо.

Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського уряду, який по маніфесті 17-го одхиляється дедалі направо (Копюб., III, 1956, 285).

5. тільки недок. Пас. до відхиля́ти 1, 3.