1. Словник української мови в 11 томах

відціджений

ВІДЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відціди́ти.

Ставить тоді господиня.. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд — Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (Зеров, Вибр., 1966, 326);

// У знач. прикм.

Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Укр. страви, 1957, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відціджений — відці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відціджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відцідити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відціджений — ВІДЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відціди́ти. Ставить тоді господиня .. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд – Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (М. Зеров); Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. відціджений — Відці́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)