1. Словник української мови в 11 томах

відціджувати

ВІДЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., перех. Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини; зливати рідину.

Полуниці промивають.., пересипають цукром.., потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік (Укр. страви, 1957, 250);

Незабаром і вареники поспіли. Балашиха одцідила їх на друшляк і подала на стіл (Н.-Лев., II, 1956, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відціджувати — відці́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відціджувати — -ую, -уєш, недок., відцідити, -іджу, -ідиш, док., перех. Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини; зливати рідину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відціджувати — ВІДЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., що. Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини. Полуниці промивають, пересипають цукром, потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. відціджувати — Відці́джувати, -джую, -джуєш; відціди́ти, -ціджу́, -ці́диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)