1. Словник української мови в 11 томах

відчужуваний

ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Дієпр. пас. теп. ч. до відчу́жувати 2.

За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (Іст. УРСР, II, 1957, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчужуваний — відчу́жуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відчужуваний — -а, -е, юр. Дієприкм. пас. теп. ч. до відчужувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчужуваний — ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчу́жувати 2. За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (з наук. літ.); До укладення цього договору про ренту відчужуваний будинок нікому не проданий, не заставлений... Словник української мови у 20 томах