1. Словник української мови в 11 томах

відчутий

ВІДЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчу́ти;

Ми.. один другого більше пізнавали у труднощах відчутої біди (Гонч., Вибр., 1959, 130);

Якщо в художньому творі немає думки, відчутої, пережитої, виношеної в серці, подробиці залишаться тільки подробицями (Талант.., 1958, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчутий — відчу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відчутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчутий — ВІДЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчу́ти. Пахне чимось ніжним, відчутим колись уві сні (Є. Доломан); Ми .. один другого більше пізнавали у труднощах відчутої біди (І. Гончаренко); Істоту Малуші пронизали радість, щастя відчутої любові (С. Словник української мови у 20 томах