відчутно
ВІДЧУ́ТНО. Присл. до відчу́тний 2.
Переводив погляд.. на сонце, що вже відчутно припікало (Ле, Міжгір’я, 1953, 8);
Самовіддана праця колгоспних і радгоспних тваринників відчутно позначилася на поліпшенні постачання (Рад. Укр., 14.XI 1956, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчутно — відчу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- відчутно — Присл. до відчутний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчутно — ВІДЧУ́ТНО. 1. Присл. до відчу́тний 2. Відчутно бракувало військових фахівців, через що Євгена, офіцера-фронтовика, залишено в Києві – працювати в генеральному секретаріаті військових справ (Б. Словник української мови у 20 томах