відчутно

ВІДЧУ́ТНО. Присл. до відчу́тний 2.

Переводив погляд.. на сонце, що вже відчутно припікало (Ле, Міжгір’я, 1953, 8);

Самовіддана праця колгоспних і радгоспних тваринників відчутно позначилася на поліпшенні постачання (Рад. Укр., 14.XI 1956, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчутно — відчу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відчутно — Присл. до відчутний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчутно — ВІДЧУ́ТНО. 1. Присл. до відчу́тний 2. Відчутно бракувало військових фахівців, через що Євгена, офіцера-фронтовика, залишено в Києві – працювати в генеральному секретаріаті військових справ (Б. Словник української мови у 20 томах