відшкодовувати
ВІДШКОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Давати кому-небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим.
Вона мусить відшкодувати зроблені господарем витрати (Собко, Стадіон, 1954, 129);
Через кого нароблено бешкету, той повинен відшкодувати всі збитки (Горд., І, 1959, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкодовувати — відшкодо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відшкодовувати — -ую, -уєш, недок., відшкодувати, -ую, -уєш, док., перех. Давати кому-небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшкодовувати — ВІДШКОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Покривати заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.; компенсувати. Словник української мови у 20 томах
- відшкодовувати — I (збитки), вертати, оплачувати, повертати, покривати II див. розплачуватися Словник синонімів Вусика
- відшкодовувати — ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. — Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Словник синонімів української мови
- відшкодовувати — Відшкодо́вувати, -до́вую, -до́вуєш; відшкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш кого, кому що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)