відшкодовувати

ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. — Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Як застану в себе на городі гусячий виводок, то всіх переколошкаю або зажену до свого хліва, а ви мені відшкодуєте збитки (А. Шиян); — До речі: корона може компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (З. Тулуб); Щоб покрити брак, потрібно було стільки зусиль, коштів, що їх не відробити не лише одній Надійці, а й усій бригаді за цілий рік (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відшкодовувати — відшкодо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
відшкодовувати — -ую, -уєш, недок., відшкодувати, -ую, -уєш, док., перех. Давати кому-небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
відшкодовувати — ВІДШКОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Покривати заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.; компенсувати. Словник української мови у 20 томах
відшкодовувати — I (збитки), вертати, оплачувати, повертати, покривати II див. розплачуватися Словник синонімів Вусика
відшкодовувати — Відшкодо́вувати, -до́вую, -до́вуєш; відшкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш кого, кому що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відшкодовувати — ВІДШКОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Давати кому-небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим. Словник української мови в 11 томах