1. Словник синонімів української мови

відшкварити

ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм., НАСТЬОБА́ТИ розм., ВИ́ПАРИТИ розм., ВІДШКВА́РИТИ розм., ВІДЧУХРА́ТИ розм., ВІДШПАНДЬО́РИТИ діал.; СПОЛОСУВА́ТИ, СПИСА́ТИ розм. (залишивши на тілі смуги). — Він викликав мене до себе, ніби в якійсь справі, і наказав відшмагати мене перед усім панством (З. Тулуб); — Хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провинився? (І. Франко); Сказав Явтух Рябку: — оце тебе за те По жижках пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (П. Гулак-Артемовський); — Де вже там іграшки! Так і запорозькими киями не нашмагаєш спини й потилиці (Д. Мордовець); — Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили (Г. Квітка-Основ'яненко); Як відшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Григорій Тютюнник); Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандьорив (Словник Б. Грінченка); (Яків:) Воно ж дитя ще. А коли б твого хлопця так сполосувати? (М. Кропивницький). — Пор. 1. поби́ти, шмага́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшкварити — відшква́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відшкварити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Відтопити (сало). 2》 перен., розм. Те саме, що відшмагати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшкварити — ВІДШКВА́РИТИ, рю, риш, док. 1. що. Закінчити шкварити; просмажити (перев. про сало). Відшкварити шматочки м'яса, сала. 2. кого, перен., розм. Те саме, що відшмага́ти 1. Було, ні за що батожжям одшкварить (Сл. Гр.); – Як одшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. відшкварити — ВІДШКВА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Відтопити (сало). 2. перен., розм. Те саме, що відшмага́ти 1. — Як одшкварили його, то вже він ніколи не бився (Мирний, І, 1949, 159); Було, ні за що батожжям одшкварить (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. відшкварити — Відшкварити, -рю, -риш гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Словник української мови Грінченка