1. Словник української мови в 11 томах

відштовхуватися

ВІДШТО́ВХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДШТОВХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. від кого — чого і без додатка. Штовхаючись, відсуватися, віддалятися; відпихатися.

Ми вилізли на плоти, бо тепер уже можна відштовхуватися тичкою (Трубл., III, 1956, 360);

Електрони від негативно зарядженої сітки відштовхуються (Осн. радіотехн., 1957, 17);

Саморобним веслом відштовхнувся Яків од берега (Донч., III, 1956, 110).

2. тільки недок. Пас. до відшто́вхувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відштовхуватися — відшто́вхуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відштовхуватися — -уюся, -уєшся, недок., відштовхнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 від кого – чого і без додатка. Штовхаючись, відсуватися, віддалятися; відпихатися. 2》 тільки недок. Пас. до відштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відштовхуватися — ВІДШТО́ВХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДШТОВХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. від кого – чого і без дод. Штовхаючись, відсуватися, віддалятися; відпихатися. Ми вилізли на плоти, бо тепер уже можна відштовхуватися тичкою (М. Словник української мови у 20 томах