1. Словник української мови в 11 томах

візерунковий

ВІЗЕРУНКО́ВИЙ, а, е. Оздоблений візерунками.

У того слуги ледве помітно затремтіли руки, коли відкривали затичку візерункової фляги (Ле, Наливайко, 1957, 135);

Різноманітних малюнків було дуже багато, майже не повторювалися заставки і візерункові великі літери (Ів., Таємниця, 1959, 177);

// Який має вигляд візерунка.

Він нишпорив поглядом по верхів’ях дерев, по візерунковій лінії контурів хмар (Ю. Янов., І, 1958, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візерунковий — візеру́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візерунковий — -а, -е. Оздоблений візерунками. || Який має вигляд візерунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візерунковий — ВІЗЕРУ́НКОВИЙ, а, е. Оздоблений візерунками; візерунчастий. Різноманітних малюнків було дуже багато, майже не повторювалися заставки і візерункові великі літери (О. Словник української мови у 20 томах